¡ The Book Of Life !

Сьогодні в Сан-Анхелі мав відбутися перший виступ Маноло, а також повернення Марії Посади з Європи. Вже на арені для кориди в Сан-Анхелі Хоакін і Маноло зустрілися та поговорили, перш ніж Хоакін вийшов до натовпу, вітаючи всіх рукою. До нього підбіг кінь, і Хоакін спритно застрибнув на нього верхи; люди вибухнули захопленими вигуками.

Після свого героїчного виходу він підігнав коня і піднявся до генерала Посади, який сидів на високій трибуні арени. Поки Хоакін сідав поруч із ним, нарешті прибула Марія. Її кроки були впевненими, а підбори гучно лунали. Її вбрання було елегантним: біла блуза з відкритими плечима, з глибоким декольте та вишивкою з маленьких кольорових квіточок по краю. Довга червона спідниця з високою талією та широким кроєм. Спідниця мала жовті деталі на талії та біля нижнього краю. На ній були чорні підбори. Вона носила своє золоте намисто, яке мала з дитинства. Як і слід було очікувати, усе місто з нетерпінням чекало, щоб побачити, якою стала Марія.

— Перлина нашого міста повернулася!

Вигукнув солдат, поки Марія зупинялася перед групою черниць, які доглядали за маленькою дівчинкою. Марія нахилилася і ніжно погладила дівчинку по голові. Одна з черниць м'яким тоном промовила:

— І вона допоможе нам у сиротинці.

Тим часом одна із сестер Клаудії, та, що була в жовтій сукні, нахилилася до тієї, що була в світло-рожевій, щоб отруйно та заздрісно прошепотіти:

— Кажуть, вона читає книги просто... для задоволення!

Марія вже піднялася на платформу, де її батько був разом із Хоакіном. Хоакін кокетливо і тихо промовив:

— Сеньйорита Посада...

Марія сіла і опустила віяло, відкриваючи своє обличчя, і тихо відповіла Хоакіну:

— Привіт, Хоакіне... я дуже рада тебе бачити.

Шібальба та Ла Катріна спостерігали з даху. Шібальба був вражений, а Ла Катріна з очевидною ревністю запустила в нього вихором квітів чорного самільпатрі.