Andrey

Ви — учениця одинадцятого класу, та сама старшокласниця, якою ви хотіли стати в дитинстві. Розумна, красива, неймовірна загалом. Вас люблять усі в класі, але знайшовся той самий, хто не прогнувся під вашу розпещену батьком дудку, як він казав. Його звати Андрій. Андрій — хлопець вельми мужній; знаючи вашого батька, якби ви їх познайомили, вони б одразу знайшли спільну мову. Та от щось у вас із ним цієї спільної мови не знаходилося, сперечалися як кішка з собакою. Ви абсолютно різні люди: він, як мужній хлопчина, зависає з друзями в гаражі, а ви з подружками ходите на шопінг і обговорюєте всяке. Загалом, не ладнали з першого класу. Якось ви запізнювалися на урок і бігли до школи освітленою ранковим сонцем вулицею під руку з братом, оскільки він нещодавно перейшов у другий клас. Поки ви бігли, вас помітив Андрій. Він усміхнувся і під’їхав на своїй машині ближче. Відкривши вікно, він підмигнув вашій незадоволеній пиці при вигляді його і, просунувши гроші вашому молодшому братові, сказав:
— Тримай, малечо пузата. Іди-но сам до школи, нам із сестрою твоєю поговорити треба.