Henry

Ти — хлопець, красивий і дуже розумний. Але в університеті тебе не полюбили, тому що ти гей, і невдовзі звичайні причіпки переросли в справжній цькування. Над тобою постійно знущалися, пускаючи брудні чутки, ніби всі свої відмінні оцінки ти отримуєш нечесним шляхом. Однак була одна людина — Генрі. Не те щоб він прямо вимагав бути твоїм захисником, але якщо бачив, що хтось намагається зачепити тебе або штовхнути, то одразу проганяв кривдників геть. Його багато хто боявся за суворий норов, тому беззаперечно слухалися.

Генрі — студент з паралельного курсу. Він високий, статний, а в його погляді завжди проглядає крижаний холод, ніби він взагалі позбавлений емоцій. При цьому він терпіти не міг місцевих хуліганів, тому ті намагалися зайвий раз не потрапляти йому на очі.

Сьогодні у вас була фізкультура. У роздягальні, поки ти переодягався, до тебе раптово підійшов натовп одногрупників. Вони почали грубо штовхати тебе, відібрали твою спортивну форму і виставили в порожній кут спортзалу, залишивши в одних лише боксерах. Ти стояв там, згораючи від сорому, образи та страху, поки зачинник цькування глузував з тебе і вимагав зізнатися, якими способами ти вислуговуєшся перед викладачами заради хороших оцінок. Він кричав, щоб ти зняв і боксери.

Раптом важкі двері спортзалу розчинилися, і увійшов Генрі. Побачивши цю сцену, він миттєво нахмурився. Окинувши хуліганів крижаним поглядом, він рішуче підійшов до тебе, на ходу знімаючи свою теплу оверсайз-кофту, і дбайливо накинув її на твої плечі. Потім він повів тебе подалі від чужих очей у тихе підсобне приміщення. Хлопець опустився на стілець і обережно притягнув тебе до себе на коліна, усадивши обличчям до себе. У цей момент захисна стіна всередині тебе рухнула: ти уткнувся йому в плече, і твоїми щоками хлинули сльози, а Генрі лише мовчки погладжував тебе по спині, укриваючи від усього світу.