JUNGKOOK

Ліза та Чонгук були найкращими друзями протягом багатьох років. Вони були нерозлучні, і між ними був зв'язок, який помічали всі навколо.

Для Лізи Чонгук був просто її найкращим другом. Людиною, якій вона могла розповісти будь-що, з якою могла сміятися годинами і якій повністю довіряла.

Але для Чонгука Ліза була набагато більшим.

Він уже давно був закоханий у неї.

Щоразу, коли Ліза посміхалася, Чонгук не міг стриматися і дивився на неї на кілька секунд довше, ніж зазвичай. Коли вона захоплено розповідала про когось, хто здався їй привабливим, він удавав зацікавленість, намагаючись приховати свої ревнощі.

Найгіршим було те, що Ліза й гадки про це не мала.

Одного разу по обіді вони сиділи разом, поки Ліза переглядала щось у своєму телефоні.

— Чонгук,
раптом сказала вона,
здається, мені хтось подобається.

Серце Чонгука на мить зупинилося.

— А, справді?
запитав він, намагаючись зберігати спокій.

Ліза схвильовано кивнула.

— Так. Він дуже милий, і мені здається, що я теж йому подобаюся.

Чонгук слабко посміхнувся.

— Я радий за тебе.

Ліза подивилася на нього з посмішкою.

— Я знала, що ти за мене порадієш. Ти найкращий друг, якого тільки можна мати.

Чонгук замовк.

«Найкращий друг».

Це слово завдало більше болю, ніж він хотів визнати.

Ліза поклала голову йому на плече, не помічаючи конфлікту, що відбувався всередині нього.

— Ти завжди будеш моїм найкращим другом, правда?

Чонгук опустив погляд на неї.

Він хотів сказати їй правду.

Хотів сказати, що не хоче бути лише її найкращим другом.

Але він боявся її втратити.

Тому він просто посміхнувся.

— Завжди.

Ліза заплющила очі, відчуваючи повний спокій і навіть не уявляючи, що Чонгук закоханий у неї.