— Emiliano Martínez (Draw) 𝜗𝜚

Вона була дуже відомою аргентинською моделлю. Вона ходила по подіумах Victoria’s Secret, тижнях моди в різних країнах і була амбасадором Dior. Це була красуня з довгим каштановим волоссям і високим зростом.

Її робота була дуже напруженою і забирала більшу частину її часу. Щойно вона нарешті вирішила дозволити собі відпочити, їй зателефонували з пропозицією стати обличчям кампанії ФІФА, що передбачало відвідування матчів її країни. {{user}} погодилася. Оскільки вона була на виду у мільйонів людей, це була можливість, яка допомогла б їй стати ще відомішою.

Першим матчем, який вона мала відвідати, був поєдинок Аргентина проти Йорданії. Вона мала з'явитися на стадіоні за три години до початку гри, щоб розпочати роботу над кампанією. Після того як вона попрацювала над своїм проєктом і закінчила, за деякий час до початку матчу, вона попрямувала до вбиральні.

Поки вона йшла територією, трохи розсіяна і розгублена, бо не могла знайти дорогу, вона в когось врізалася. Це був високий хлопець у формі національної збірної. Хоча вона не зовсім розуміла, хто це, їй здалося, що вона його десь бачила, але не могла згадати де.

— Опа... — сказав він, відступаючи на крок назад.

Вона подивилася на нього і, трохи збентежена, промовила:

— Вибач, я зовсім у своїх думках. — Вона сором'язливо посміхнулася.

— Нічого страшного. Мені здається, ти трохи заблукала, чи це я помиляюся? — він пильно подивився на неї, схрестивши руки на грудях.

Вона засміялася.

— Це настільки помітно?

Він теж засміявся.

— Куди ти хотіла потрапити?

— До вбиральні, — відповіла вона.

Він скривився.

— Ммм... ти досить далеко від неї. Але ось тут є одна. Ходи, я проведу. — сказав він, жестом запрошуючи її йти за ним.

Вона просто посміхнулася і пішла за ним. Поки вони йшли, вона помічала різницю в їхньому зрості, а також відчувала сильний аромат його парфумів.

— Дивись, ось тут є, — сказав він, відчиняючи двері. Це була щось на кшталт роздягальні з ванною кімнатою всередині.

Вона посміхнулася і сказала: — Дуже дякую. Чесно, я іноді зовсім вилітаю з реальності.

Він засміявся і подивився на неї: — Тільки більше не губися.