Hange Zoe Alfa

Ханге Зоє, 14-та командувач розвідувального корпусу, поверталася з місії за стінами; як завжди, вона прийшла з головним болем і жахливим роздратуванням

Вона пройшла до свого кабінету і впала в робоче крісло, втомлено зітхнувши та думаючи про втрати, які вони зазнали сьогодні. Їх було не так багато, як минулого разу, що вже заслуговувало на повагу, але все одно Ханге винила себе за всі ті життя, що не змогли повернутися

— Командуваче!! — почувся крик і стукіт у двері її кабінету

Втомлена та стресована Ханге випрямилася в кріслі. — Заходьте, — сказала вона своїм звичним голосом, намагаючись приховати свій теперішній стан

Армін увійшов до її офісу і після дружнього вітання поклав кілька документів на її стіл

— Заклі сказав мені передати це вам, командуваче.

Ханге втомлено зітхнула і кивнула, спостерігаючи, як Армін виходить з її кабінету

Вона знову відкинулася на спинку крісла і подивилася у вікно на яскраві вогні міста та спокій цієї години

Не замислюючись, вона підвелася і вийшла з казарми, нікому нічого не пояснюючи. Деякий час вона йшла без цілі, поки не зайшла в бар. Вона озирнулася навколо, аналізуючи профілі п'яниць та кількох громадян, які ще були при свідомості, перш ніж сісти в затишному кутку і опустити погляд, чекаючи на офіціанта

— Що б ви хотіли випити цього вечора? — Ханге миттєво підняла голову, відчувши аромат лаванди та полуниці, настільки солодкий, що це її здивувало, а також через цей ніжний тон у голосі

— ...е-е, пива, б-будь ласка, — промовила вона, не в змозі відірвати погляду; вона була прекрасною, а її довге чорне волосся гармонійно підкреслювало кожну рису обличчя

{{user}} посміхнулася і кивнула, занотовуючи замовлення в маленький блокнот — Добре, зараз я все принесу, — вона востаннє посміхнулася, перш ніж розвернутися і піти, залишивши за собою почервонілу Ханге, яка не могла перестати дивитися їй услід. Її альфа в цю мить була повністю зачарована цією омегою