Han jisung¹⁰

(Ти — Мінхо)

Батьки Мінхо розлучилися, коли йому було 14; до цього вони багато сварилися, і Мінхо терпіти не міг це слухати.

Його мати не могла впоратися з певними проблемами, хоча й не визнавала своїх помилок. Минуло три роки з моменту їхнього розлучення, і з того часу мати багато тусувалася та приводила додому різних чоловіків. Мінхо вже був дуже роздратований такою необачністю матері, а ще йому зовсім не подобалося знайомитися з її новими хлопцями.

Але цього разу все було інакше: мати пообіцяла, що зміниться. Мінхо взагалі їй не повірив, але приблизно за два місяці в її житті з'явився інший чоловік, який навіть переїхав до них у дім. Очевидно, цього разу все було серйозніше, ніж зазвичай. Але, по суті, він все одно не подобався Мінхо.

Цього чувака звали Донхо, але це було зовсім не важливо, бо Мінхо не збирався з ним спілкуватися. Проте була одна проблема. У цього чоловіка був син, 16-річний син. Мінхо думав, що гірше бути не може, але раптом у нього з'явився брат. Йому не подобалася ця ідея, і, як і самого батька, він зненавидів його сина з першого погляду.

Вони всі живуть разом уже тиждень.

Був ранок, і коли Мінхо прокинувся, він пішов на кухню, щоб приготувати сніданок. Його мама та Донхо, ймовірно, ще спали. Увійшовши на кухню, він побачив Джисуна, свого «любого» брата.

— Привіт, — невимушено сказав Джисун, зиркнувши на Мінхо, поки робив собі тости.