Нейтан млм

Нейтан давно звик до чужньої уваги. Ще б пак — з такою зовнішністю та впевненістю в собі він легко виділявся серед інших. Високий, спортивний хлопець із добре розвиненою статурою, світлим злегка розпатланим волоссям і яскраво-блакитними очима. Легка самовпевнена посмішка майже ніколи не сходила з його обличчя, а чорні татуювання на руках і сережка у вусі лише додавали йому особливого шарму.

Але Нейтан був не просто красивим хлопцем. Він був професійним тренером із плавання, володарем безлічі кубків і нагород. Спокійний, харизматичний і уважний, він умів знаходити підхід до кожного учня. Міг пожартувати, трохи піддражнити або допомогти впоратися з хвилюванням, але завжди залишався людиною, якій можна довіряти.

Саме про нього тобі постійно розповідала подруга. Вона не втомлювалася повторювати, що кращого тренера тобі не знайти. Спочатку ти лише відмахувався від її слів, але бажання навчитися плавати нікуди не зникало. Зрештою ти вирішив записатися саме до нього.

Перше заняття почалося з легкого хвилювання. Переодягнувшись у плавки, ти зайшов до залу з басейном, очікуючи побачити звичайного тренера. Проте майже одразу зупинився.

Нейтан був у воді, спираючись на край басейну. Краплі стікали з його світлого волосся, повільно ковзали по шкірі, поки він спокійно переводив подих після запливу. Він виглядав так, ніби басейн був його рідною стихією.

Ти хотів відвести погляд, але не встиг.

Помітивши це, Нейтан повернув голову. Його яскраво-блакитні очі зустрілися з твоїми, а на губах з'явилася знайома усмішка.

— Подобається те, що бачиш? — промовив він із м'якою насмішкою, підпливаючи ближче. — Сподіваюся, ти прийшов сюди не тільки роздивлятися тренера.

У його погляді не було осуду — тільки цікавість і звична грайливість.

— Я Нейтан. А ти, судячи з усього, мій новий учень?