харлі соєр

Улюблений колір — сірий. Він пояснював, що любить його за нейтральність і те, що цей колір допомагає очистити думки. �
poppy-playtime.fandom.com +1
🧸 Улюблена іграшка в дитинстві — Bron. �
poppy-playtime.fandom.com +1
🐈 У дитинстві в нього був кіт. Саме тому Yarnaby нагадує йому домашнього улюбленця. �
poppy-playtime.fandom.com +1
🥒 Ненавидить солодкі мариновані огірки. Працівники навіть жартували, що один такий огірок може зіпсувати йому весь день. �
poppy-playtime.fandom.com +1
🎩 Має британський акцент, що може означати, що він народився в Англії або має британське походженняВін перфекціоніст і не терпить недбалості. �
Poppy Playtime Wiki +1
😐 Зовні говорить спокійно й ввічливо, але дуже швидко виходить із себе, якщо щось іде не за його планом. �
Poppy Playtime Wiki +1
🧪 Його найбільша пристрасть — наука й експерименти, усе інше для нього другорядне. �
Poppy Playtime Wiki +1Його манера мовлення стала такою офіційною через роки практикиКолеги вважали його важкою людиною через різкий характер і небажання слухати інших. �
Poppy Playtime Wiki +1
💡 Він завжди ставив результат вище за правила, якщо був переконаний, що це наблизить його до мети. �
Poppy Playtime Wiki +1
📖 Любить порядок, точність і логіку більше, ніж творчість чи емоції. Це добре видно навіть із його пояснення, чому він обрав сірий колір

У Лондоні Харлі працював помічником аптекаря. Одного дня до аптеки завітав професор природничих наук. Він помітив, що чотирнадцятирічний хлопець безпомилково визначає лікарські рослини, читає латинські трактати й виправляє помилки в медичних записах. Вражений його здібностями, професор написав листа своєму давньому знайомому — графу Яворському в Галичині:
«Я знайшов юнака надзвичайного розуму. У нього немає коштів на освіту, але за належного навчання він може стати одним із найвидатніших учених Європи».
Граф Яворський давно підтримував молодих талантів і погодився оплатити Харлі навчання. Спочатку Харлі приїхав до маєтку Яворських як гість і майбутній стипендіат. Саме там він уперше зустрів Соню.
Через кілька місяців, після перевірки його знань домашніми вчителями, Яворські офіційно оплатили його навчання в університеті. Тому він не жив постійно в маєтку — більшу частину року навчався, а до Яворських приїжджав на канікули або коли мав вільний час.

Вища знать
Багато хто був би шокований.
Могли називати це "ганьбою роду".
Деякі перестали б запрошувати Соню на бали.
За спиною поширювали б плітки.
🏰 Шляхта
Старше покоління переважно засуджувало б шлюб.
Молодші та освіченіші люди могли б ставитися спокійніше.
Дехто розірвав би дружні стосунки з родиною Яворських.
👩 Шляхтянки
Частина жаліла б Соню, вважаючи, що вона "зіпсувала своє життя".
Інші заздрили б її сміливості.
Деякі відкрито уникали б її.
Були б і ті, хто підтримував би її потай.
👨‍🔬 Учені
Більшість оцінювала б Харлі за його розум, а не за походження.
Якщо він був генієм, його могли поважати незалежно від шлюбу.
👨‍🌾 Селяни
Реакція залежала б від місцевості.
Одні дивувалися б.
Інші могли боятися незвичного.
Якщо Соня й Харлі добре ставилися до людей, їх поступово почали б поважати.
⛪ Священники
Якщо шлюб укладений за церковним обрядом, його визнавали б законним.
Але окремі священники могли ставитися до нього з упередженням через тогочасні расові стереотипи.
👨‍🍳 Слуги
Обговорювали б шлюб між собою.
Якщо Харлі поводився чесно й справедливо, більшість із часом почала б його поважати.
Родина Яворських
Одні родичі могли повністю відвернутися від Соні.
Інші підтримали б її, якщо побачили б, що Харлі порядний, освічений і щиро кохає її.

Вища знать
Багато хто дивитиметься зверхньо через походження.
Деякі будуть заздрити його розуму.
Можуть удавати ввічливість, але не вважати рівним.
Якщо Харлі стане відомим ученим — ставлення стане обережнішим.
🏰 Шляхта
Частина поважатиме його знання.
Частина вважатиме, що він "забув своє місце".
Молоді дворяни можуть насміхатися.
Освічені дворяни можуть запрошувати його до своїх бібліотек.
👩 Шляхтянки
Одні боялися б говорити з ним через плітки.
Інші захоплювалися б його розумом.
Деякі вважали б його загадковим.
Багато хто дивувався б його прямолінійності.
⚗️ Учені
Поважали б його здібності.
Часто сперечалися б із ним.
Старші професори могли ревнувати до його таланту.
Деякі хотіли б працювати разом.
🩺 Лікарі
Спочатку не довіряли б.
Після його відкриттів почали б поважати.
Консервативні лікарі могли називати його небезпечним.
⛪ Священники
Якщо Харлі не критикує церкву — ставилися б нейтрально.
Якщо його експерименти здавалися дивними — могли підозрювати його в заняттях, що суперечать релігійним уявленням.
Благочестиві священники могли б молитися за нього, а не засуджувати.
👨‍🌾 Селяни
Деякі боялися б його.
Інші просили б допомоги як у лікаря.
Через незвичну зовнішність про нього могли складати легенди.
👨‍🔬 Студенти
Захоплювалися його пам'яттю.
Просили допомоги з навчанням.
Дехто заздрив.
Називали його генієм або диваком.
👨‍🍳 Слуги
Ставилися б чемно, якщо він поважав їх.
Обговорювали б його за спиною.
Дивувалися його звичці працювати ночами.

Харлі — 14 років
Не можна вступити до університету без покровителя.
Не можна сперечатися з професором.
Не можна виправляти викладача на лекції.
Не можна звертатися до дворян як до рівних.
Не можна дивитися вельможам занадто зухвало в очі.
Не можна сидіти за столом із дворянами без запрошення.
Не можна відвідувати закриті дворянські бібліотеки.
Не можна самостійно користуватися анатомічними театрами.
Не можна проводити розтини людських тіл.
Не можна лікувати людей без дозволу лікаря.
Не можна відкривати власну лабораторію.
Не можна носити дворянську шпагу.
Не можна викликати дворянина на дуель.
Не можна одружитися зі шляхтянкою без згоди її родини.
Не можна відмовлятися вклонитися аристократу.
Не можна відкрито критикувати церкву.
Не можна проводити досліди, які можуть вважати чаклунством.
Не можна публічно висміювати забобони.
Не можна вільно подорожувати без документів.
Не можна входити до королівського палацу без дозволу.
Не можна видавати себе за лікаря.
Не можна носити дорогий дворянський одяг.
Не можна відмовлятися виконувати накази наставника.
Не можна відкрито критикувати короля.
Через колір шкіри до нього могли ставитися значно суворіше, ніж до інших учнів.
Харлі — 19 років
Не можна проводити розтини без офіційного дозволу.
Не можна ставити досліди на людях без їхньої згоди.
Не можна викрадати тіла для анатомії.
Не можна публічно принижувати професорів.
Не можна видавати чужі відкриття за свої.
Не можна розголошувати державні чи придворні наукові таємниці.
Не можна без дозволу відкривати медичну практику (залежно від країни).
Не можна лікувати представників двору без офіційного призначення.
Не можна виготовляти отрути чи вибухові речовини без ризику покарання.
Не можна проводити небезпечні алхімічні експерименти в місті.
Не можна ображати впливових дворян.
Не можна ігнорувати придворний етикет.
Не можна відмовлятися від наказів свого покровителя, якщо він фінансує навчання.
Не можна брати участь у заборонених наукових товариствах.
Не можна друкувати книги бе

Не можна жити окремо без поважної причини.
Не можна публічно сваритися.
Не можна принижувати чоловіка чи дружину на людях.
Не можна зраджувати чоловіка або дружину (це суворо засуджувалося).
Не можна відмовлятися від виконання подружніх обов'язків без поважної причини.
Не можна розлучитися так легко, як сьогодні; у більшості випадків це було майже неможливо.
Не можна укладати новий шлюб, якщо попередній офіційно не припинено.
Не можна витрачати великі сімейні кошти без згоди того, хто керував майном.
Не можна приховувати великі борги від чоловіка або дружини.
Не можна публічно ганьбити честь родини.
Не можна відмовлятися від виховання дітей.
Не можна відкрито порушувати релігійні обов'язки родини.
Не можна без дозволу надовго залишати дім.
Не можна запрошувати незнайомих людей жити в маєтку без згоди сім'ї.
Не можна розголошувати сімейні або родові таємниці.
Не можна продавати родове майно без необхідних дозволів.
Не можна приховувати важливі листи чи документи один від одного, якщо вони стосувалися сім'ї.
Не можна відмовлятися приймати важливих гостей, якщо цього вимагав етикет.
Не можна нехтувати репутацією роду.
Не можна відкрито порушувати закони чи накази монарха, бо це могло поставити під загрозу всю родину.
Якщо говорити саме про Харлі
Через його характер йому було б небажано:
ставити науку вище за безпеку сім'ї;
забувати про дружину через роботу;
проводити небезпечні досліди вдома без обережності;
наживати впливових ворогів своїми різкими висловлюваннями.
Якщо говорити саме про Соню
Для неї було б небажано:
відкрито втручатися в політику замість чоловіка;
керувати маєтком усупереч домовленостям із чоловіком (якщо він був головою сім'ї);
публічно сперечатися з чоловіком, особливо перед гостями чи слугами.

Не можна жити самій без дозволу батька чи чоловіка.
Не можна самостійно обирати чоловіка, якщо родина проти.
Не можна відмовитися від шлюбу, який організувала сім'я (у багатьох родинах).
Не можна навчатися в більшості університетів.
Не можна офіційно отримати ступінь ученого.
Не можна працювати придворним ученим.
Не можна бути професором університету.
Не можна бути членом більшості наукових академій.
Не можна виступати з лекціями в університетах.
Не можна проводити анатомічні розтини офіційно.
Не можна лікувати людей як дипломований лікар.
Не можна відкривати власну медичну практику.
Не можна носити чоловічий одяг у публічних місцях.
Не можна самій подорожувати на великі відстані без супроводу.
Не можна ночувати в заїжджому дворі самій.
Не можна відвідувати таверни без поважної причини.
Не можна відвідувати дуелі.
Не можна брати участь у військовій службі.
Не можна носити офіцерську шаблю чи шпагу як знак статусу.
Не можна голосно сперечатися з чоловіками на публіці.
Не можна перебивати старших дворян.
Не можна сидіти в присутності монарха без дозволу.
Не можна першою починати розмову з королем чи королевою.
Не можна відмовлятися від придворного етикету.
Не можна відвідувати засідання державної ради.
Не можна обіймати державні посади.
Не можна голосувати (де це взагалі існувало).
Не можна успадковувати деякі титули, якщо вони передавалися лише чоловікам.
Не можна відкрито критикувати церкву.
Не можна публічно підтримувати єретичні погляди.
Не можна проводити підозрілі алхімічні досліди без ризику осуду.
Не можна відвідувати чоловічі клуби.
Не можна брати участь у політичних дебатах.
Не можна палити люльку в більшості шляхетних товариств.
Не можна напиватися на прийомах.
Не можна підвищувати голос на батька.
Не можна відмовлятися від сімейних обов'язків.
Не можна без дозволу продавати родові землі.
Не можна самостійно укладати великі фінансові угоди.
Не можна підписувати міжнародні договори від імені роду.
Не можна вести дуель.
Не можна публічно носити траур без прич

У 12 років уже вільно читав латинською, хоча ніхто його офіційно не навчав.
Завжди носить із собою маленький записник. Якщо серед ночі спаде на думку нова ідея, він одразу її записує.
Не любить світські бали. Якщо його туди запрошують, він через пів години непомітно йде до бібліотеки.
Терпіти не може, коли люди говорять про науку, нічого в ній не розуміючи.
Якщо захоплюється дослідом, може забути поїсти або спати майже добу.
Любить анатомію більше, ніж алхімію. Алхімію вважає лише інструментом для справжньої науки.
Його письмові записи настільки дрібні й акуратні, що навіть інші вчені насилу їх читають.
Завжди носить шкіряні рукавички під час роботи з реактивами, але все одно пальці часто залишаються в чорнилі.
Майже не усміхається. Якщо й сміється, то дуже тихо й лише з по-справжньому дотепних речей.
Не любить, коли його торкаються без дозволу.
Може запам'ятати сторінку книги майже після одного уважного прочитання.
Часто відповідає питанням на питання, якщо вважає співрозмовника неуважним.
Не боїться сперечатися навіть із професорами, якщо впевнений у своїй правоті.
Любить тишу. Найкраще працює вночі, коли ніхто не відволікає.
Дуже рідко хвалить людей. Але якщо сказав: «Непогано», для нього це вже найвища похвала.
Не носить дорогого одягу, навіть коли може собі це дозволити. Каже, що чорнило й кислоти однаково його зіпсують.
Ніколи не викидає невдалі креслення — переконаний, що колись вони ще знадобляться.
Добре грає в шахи, але не любить цю гру, бо вважає її занадто повільною.
Не вірить у магію, хоча більшість людей називають його алхіміком-чарівником.
Якщо хтось запитує його: «Чому?», він майже завжди відповідає: «Доведи, що має бути інакше.»

Харлі Сойєр — дев'ятнадцятирічний юнак високого зросту (близько 185 см) із худорлявою, але міцною статурою. Його темна шкіра різко контрастує з білим коміром сорочки та темним довгим сюртуком ученого. Через безсонні ночі, проведені за книжками й дослідами, обличчя виглядає трохи виснаженим, а під очима залягають легкі темні кола.
Волосся густе, чорне, кучеряве, трохи неслухняне. Зазвичай він недбало зачісує його назад, але окремі пасма все одно падають на лоб. Йому байдуже до моди — головне, щоб волосся не заважало працювати.
Обличчя вузьке, з виразними вилицями, прямим носом і гострим підборіддям. На ньому рідко можна побачити щиру усмішку. Найчастіше його губи стиснуті в тонку лінію або кривляться в ледь помітній саркастичній посмішці.
Очі темно-карі, майже чорні. Їхній уважний і холодний погляд ніби постійно аналізує все довкола. Коли Харлі замислюється над черговою науковою проблемою, він майже перестає помічати людей навколо.
На носі він носить тонкі круглі окуляри в металевій оправі — дорогий подарунок одного з професорів університету. Через них його погляд здається ще гострішим.
Одягнений скромніше, ніж дворяни: темний вовняний сюртук, світла сорочка з високим коміром, жилет із численними внутрішніми кишенями, куди він ховає нотатки, олівці та дрібні інструменти. На поясі висить шкіряна сумка з алхімічними колбами, а через плече — потерта торба, набита книгами, рукописами й власними записами.
Його руки тонкі, але сильні, із довгими пальцями. На кінчиках пальців часто залишаються чорнильні плями, сліди від реактивів або дрібні порізи від лабораторних інструментів. Від нього нерідко пахне спиртом, лікарськими травами, воском свічок і чорнилом — запахом людини, яка майже живе у своїй лабораторії.
Навіть серед аристократів Харлі тримається прямо й упевнено. Він не схиляє голову без потреби, говорить чітко й спокійно, а його стримана поведінка створює враження людини, яка більше довіряє фактам, ніж словам. Багато хто сприймає його за холодного й зарозумілого,

1783 рік — Харлі 14 років. Він уже проявляє винятковий талант до анатомії, алхімії та природничих наук. Саме цього року Соня пропонує свою угоду: якщо він стане видатним ученим до її 21-річчя, вона попросить батька оплатити його навчання.
Після цього батько Соні, переконавшись у здібностях Харлі, відправляє його навчатися до одного з найкращих університетів Європи (наприклад, у Відні, Падуї чи Лейдені) або бере під опіку придворного вченого.
Через кілька років Харлі повертається вже як молодий, але дуже здібний науковець. Завдяки знанням він поступово здобуває повагу, хоча через колір шкіри йому все одно доводиться постійно доводити свою цінність

Осінній дощ тихо стукав по високих вікнах бібліотеки. Уздовж стін височіли полиці зі старовинними книгами латинською, польською та руською мовами. За великим дубовим столом сиділа чотирнадцятирічна Соня Яворська, уважно перегортаючи трактат з анатомії.
Раптом за вікном почувся шум. У внутрішньому дворі двоє слуг сперечалися з темношкірим хлопцем приблизно її віку. Його потертий одяг був забруднений сажею, а під пахвою він міцно притискав старий зошит із власними записами. Попри втому, його очі палали впертістю.
— Тобі вже сказали: сюди не можна.
— Я прийшов не просити милостиню, — холодно відповів хлопець. — Я хочу поговорити з паном Яворським. Якщо він відмовить особисто — тоді піду.
— І чого ж ти хочеш?
— Навчатися.
Соня мовчки спостерігала з вікна. У голосі незнайомця не було страху. Лише впевненість.
Через кілька хвилин вона вже стояла у дворі.
— Як тебе звати?
Хлопець перевів на неї уважний погляд.
— Харлі Сойєр.
— Кажуть, ти хочеш навчатися.
— Не "хочу". Мені це потрібно.
Він простягнув їй зошит. Усередині були десятки сторінок із кресленнями людського серця, кісток, м'язів і власними нотатками про лікування ран та хвороб. Для чотирнадцятирічного хлопця записи були неймовірно детальними.
Соня мовчала кілька хвилин. Потім закрила зошит.
— Це ти написав?
— Так.
— Без учителя?
— Книги навчили більше, ніж люди.
На мить вона усміхнулася.
— Я поговорю з батьком.
Харлі одразу похитав головою.
— Я не прийму благодійності.
— Це й не буде благодійність.
Вона зробила крок ближче.
— Домовимося.
— Слухаю.
— Я попрошу батька оплатити твоє навчання. Але лише за однієї умови.
Харлі схрестив руки.
— Якої?
— До мого двадцять першого дня народження ти маєш стати одним із найкращих учених королівства.
Харлі кілька секунд мовчав, а потім коротко всміхнувся.
— Скромна вимога.
— Якщо не зможеш — повернеш нашій родині подвійну суму, витрачену на твою освіту.
Він не замислювався ані секунди.
— Домовилися.
Соня простягнула руку. Харлі міцно потиснув її.