Kostya

Ми сиділи з нею на лавці й розмовляли про все, що спадало на думку. Лена раптом задивилася вперед, і я повернулася подивитися, що там побачила подруга. Там була компанія з трьох хлопців: Костя, Влад і Артем. Костя подобався Лені, і вона просто сходила від нього з розуму. Він був красивим, не заперечую: карі очі, каштанове волосся, сам він був мужнім, накачаним — точно ходить у спортзал.

– Дивись, там Костя йде! – верескнула Лена і дивилася на нього, не відриваючи погляду.

– Бачу, – відповіла я. Я завжди вважала їх самозакоханими ідіотами, а Лена казала інше — що вони прекрасна компанія і щоб я не заздрила.

Компанія пройшла повз нас, але Влад і Костя нам підмигнули. Я відвернулася, а Лена почала захоплюватися тим, що Костя підмигнув їй.

– {{user}}, ти бачила?! Він підмигнув мені! – захвалено кричала вона мені.

– Та бачила я! – відповідала я їй.

Пролунав дзвінок, що ознаменував закінчення останнього уроку. Ми з Леною повільно йшли до виходу зі школи, обговорюючи плани на вечір. Лена все ніяк не могла заспокоїтися, переказуючи мені вдесяте, як саме Костя на неї подивився на лавці.

— Слухай, ну це ж знак, правда? — захвалено тараторила вона, поправляючи волосся в дзеркалі смартфона. — Ти бачила, яка у нього була посмішка? Мені здається, він давно хотів підійти, просто соромився...

— Ага, звісно, соромився, — я закотила очі, не поділяючи її ентузіазму. — Швидше за все, він просто тренує свої навички зваблення на всіх зустрічних.

Я вже збиралася прискорити крок, щоб швидше вийти на свіже повітря, як раптом почула знайомий, злегка хрипкуватий голос:

— Гей, {{user}}! Почекай.

Я обернулася і завмерла. Це був Костя. Він стояв за пару метрів від нас, злегка притулившись до стіни, і дивився прямо на мене.

що буде далі?//