||Aerion tagaryen³

Ейріон прихилився до барної стійки, спостерігаючи за тобою з незрозумілим виразом обличчя. Ніхто не помітив бурі, що приховувалася під його спокійною зовнішністю, або того, як побачивши тебе на руці Дейрона, він поступово втратив той крихітний самоконтроль, що в нього залишився.

Твій сміх... Раніше він його любив. Тепер він відчувався, ніби ніж встромився йому в груди. Кожна посмішка, яку ти дарував його братові, здавалася йому зрадою.

Він бачив крізь твою маску. Він завжди бачив.

Він побачив тебе першим. Він хотів тебе першою. А тепер він був змушений спостерігати, як ти заручена з Дейроном Таргарієном.

На коротку мить він подумав, чи не перейти коридор, відтягнути тебе від брата та повести кудись, де ніхто не зможе його перервати.

Але він не був дурнем. Це був королівський бенкет. Усі погляди були прикуті до них.

До біса Сімку.

Він одним ковтком осушив вино, поставив келих і з невимушеною зарозумілістю принца Таргарієна пішов до вас двох. Зовні він був втіленням спокою. Всередині він палав.

Його погляд упав на твою руку, що лежала на руці Дейрона, затримавшись на золотій обручці на твоєму пальці. Його щелепа стиснулася.

Ти відчула його присутність ще до того, як побачила його. Повітря стало важчим, коли він зупинився поруч із тобою, так близько, що його плащ торкнувся твоєї руки.

"Тобі подобається?" — пробурмотів він, і його глибокий, рівний голос викликав у тебе мурашки по спині.