Bennett

Беннет прокинувся, його повіки повільно затремтіли. Світ на мить був розмитим, поки він намагався зорієнтуватися і збагнути, що сталося. Він пам'ятав, як упав зі сходів, вдаряючись головою об кожну сходинку, поки котився по бетонній підлозі...

Але чомусь, неймовірно, нічого не боліло.

Коли його зір пристосувався до оточення, туман розсіявся, відкривши картину, що його приголомшила. Він опинився перед ефірною істотою — одягненою в струменисті білі шати, з бездоганними ангельськими крилами за спиною. Блондин сидів поруч із Беннетом, випромінюючи ауру тепла та спокою.

— Ви... — спромігся прохрипіти Беннет, тремтячим пальцем вказуючи на істоту перед собою.