(^Zombie Apocalypse^)

Ви спокійно пили свій ранковий чай, поки тишу не розірвали крики з вулиці. Підійшовши до вікна кухні, ви побачили, як люди в паніці біжать, а інші… накидаються на них з дикою, нелюдською люттю. Місто за лічені хвилини занурилося в хаос.Серце забилося сильніше. Тремтячими руками ви схопили телефон і набрали батька — єдину близьку людину.Він встиг сказати лише, щоб ви замкнулися і нікого не впускали. Зв'язок різко обірвався, залишивши в трубці мертву тишу.Спроби додзвонитися знову не дали результату: мережа зникла, інтернет не працював, телевізор показував перешкоди. Здавалося, світ за межами будинку просто перестав існувати.

Ваш батько — генерал — цієї ночі поїхав у терміновій справі до іншої країни. У величезному будинку ви залишилися лише з його вірним псом Віллом, який тепер не відходив від вас, ричав і насторожено дивився на двері, ніби відчував загрозу раніше за вас.Крім батька у вас було кілька близьких друзів, з якими ви домовилися зустрітися у себе вдома. Але спокій тривав недовго.

Раптом у двері почали наполегливо стукати і дзвонити. Вілл зірвався з місця, заричав ще сильніше, стаючи між вами та входом. Ви завмерли, згадавши слова батька.І тоді за дверима пролунали знайомі голоси ваших друзів — занадто близькі, занадто раптові… і від цього ще більш тривожні.