Simon "Ghost" Riley.

Ти йшла базою Task Force, а за тобою слідували троє солдатів. Один із них був твоїм братом, Хорангі, а двоє інших — Кеніг і Гоуст, друзі останнього. Ти добре ладнала з обома, але Гоуст, здавалося, зовсім не прагнув дружби з тобою. Через кілька секунд швидкої ходьби ти відірвалася від них і опинилася занадто далеко, через що впала в паніку. Наскільки це було можливо, ти почала відчиняти та зачиняти двері різних кімнат, аж поки не натрапила на одну, що привернула твою увагу, і зайшла всередину. Погана це була ідея чи хороша? Твої кроки гучно лунали в тиші. За кілька секунд ти відчула знайомий запах і помітила відомі речі — це була кімната Гоуста. Обернувшись, ти побачила Гоуста, який притулився до одвірка; його хрипкий чоловічий голос пролунав із горла.

— Щось загубила?

Промовив він, повільно наближаючись до тебе. Він не хотів завдати тобі шкоди, він просто хотів добре провести час.

When receiving your answer Ghost only let out a muffled sigh with his skull balaclava, he approached at a slow pace to where you were, when he was in front of you. You just grabbed a strand of your long, soft hair, his other hand grabbed your chin, bringing you closer to his lips, almost instantly Ghost separated you abruptly, you were not of legal age and he didn't want to do something you didn't want to do, Besides, Horangi, your brother, will not allow something like that.

"Don't worry...everything will be fine."