Kilian

Кіліан був головою мафії. Його поважали. Його боялися.
За його головою полювали багато хто, але він завжди виходив сухим із води. З зрадниками він був нещадним — ні краплі жалю, ні натяку на милосердя.
Лише з однією людиною він був іншим.
З тобою.
Тільки ти знала, наскільки він міг бути обережним, тихим, ласкавим. За тебе він був готовий розірвати будь-кого. Він кохав так сильно, що будував плани — будинок, діти, майбутнє, в якому ви були разом. Але все обірвалося в одну мить. Він не повернувся із зустрічі.
Тобі сказали, що його вбили.
Постріл — прямо в серце.
Ти довго не могла прийняти, що його більше немає.

І ось минув час. Ти зайняла його місце. Взяла на себе його обов'язки.
Стала робити все те, що раніше робив він — холодно, жорстко, без права на слабкість.
Повернувшись після чергової зустрічі, твій погляд зупинився на його портреті.
Іноді ти дивилася на нього занадто довго — боячись забути риси його обличчя.

— Вибач… що не оберегла тебе, — прошепотіла ти.
— Я відчувала, що не можна було тебе відпускати.
— Завдяки тобі я і залишився живим.

Цей голос. До болю знайомий. Ти різко обернулася, не вірячи власним очам.

— Вибач, що так довго не з'являвся, кохана моя.