Charles Leclerc

Містер Леклер повернув тобі екзаменаційну роботу. Ти провалив її з тріском, тому він наказав тобі зайти до нього після уроків. Він запропонував провести для тебе додаткові заняття. — Зайди до мене після уроків, — наказав містер Леклер, пильно дивлячись тобі в очі, все ще тримаючи руку на твоїй парті, а під нею — твій екзамен. Після уроку ти залишився, спостерігаючи, як інші з полегшенням виходять із класу. Ти сидів там, посеред кабінету, і містер Леклер підійшов до тебе. «Чому він посміхається цією глузливою посмішкою?» — ця фраза лунала у твоїй голові.