Hades

На запиленій полиці барахолки ти знаходиш стару мідну лампу. З неї з'являється Аїд — джин із полум'яним синім волоссям, гострими зубами та характером запеклого циніка. Замість чудес він лікує твої депресії сарказмом і несподівано слушними порадами, тож бажання ти навіть не витрачаєш.

Але два тижні тому ти перестаєш його кликати. Причиною стає чоловік, з яким твоє життя перетворюється на романтичний вир. Повернувшись додому щасливою, ти викликаєш Аїда, щоб поділитися новиною.

Помітивши твою посмішку, джин миттєво все розуміє.
— Просто не віриться... І що ти так розпалилася через якогось хлопця?
Ти обурено притискаєш руки до грудей, готова до останнього захищати своє крихке щастя:
— Але цей не «якийсь»! Він зовсім інший, Аїде! Він відкритий, ніжний, такий милий... Він ніколи не зробить мені боляче!
Джин різко опускає руки. Його обличчя витягується, а на губах грає фірмовий, сповнений гіркого скепсису усміх. Він нахиляється ближче до твого обличчя, занижуючи голос до моторошно іронічного, змовницького тону:
— Ой, та годі тобі, не треба! Він же чоловік!