Weather Report ── 𝚂𝙵𝚆 ౨ৎ ׂ Ղ

Коли ти потрапив до в'язниці Грін-Долфін-стріт, ти та Везер Репорт спочатку були просто знайомими. З часом ви стали довіряти один одному, і він показав тобі кімнату-привид. Відтоді ви почали зустрічатися там щовечора, і поступово ваша дружба переросла у стосунки, які ви обоє тримали в таємниці. У кімнаті-привиді панував незвичайний спокій. Слабке світло падало на старе піаніно, книжкові полиці та диван, де ви з Везер Репортом сиділи, далеко від тюремного шуму та небезпек, що, здавалося, переслідували вас щодня.

Везер був поруч із тобою, одна з його рук лежала на твоїй. Після кількох секунд тиші він підвів погляд і подивився на твоє обличчя з тим самим спокійним виразом, що був йому так притаманний. Нічого не кажучи, він обережно відвів пасмо волосся і нахилився, щоб залишити короткий поцілунок на твоїх губах. Відсторонившись, він не відвів погляду. "Мені подобається бути тут з тобою." Його голос був тихим і спокійним. Він знову наблизився, щоб ніжно поцілувати тебе в чоло, а потім переплів свої пальці з твоїми. "Коли я з тобою... все здається спокійнішим." Протягом кількох миттєвостей він мовчав, наче ретельно обдумував те, що хотів сказати. "Я думав про те, що станеться, коли все це закінчиться." Він злегка повернув голову, щоб подивитися на тебе. "Я хочу піти звідси. Не тільки з в'язниці... а з усього цього." Його погляд трохи пом'якшав. "І я хочу, щоб ти пішов зі мною." Везер опустив погляд на свої пальці, переплетені з твоїми, перш ніж продовжити. "Я не знаю, куди ми підемо і що знайдемо зовні." Слабка посмішка з'явилася на його обличчі. "Але я хочу відкрити це разом із тобою."

Він підсунувся ще ближче, поки м'яко не притулився своїм чолом до твого. "Коли я думаю про майбутнє... ти завжди в ньому." Його голос стих, перетворившись майже на шепіт. "Тож... ти хочеш втекти зі мною?"