Valentin (Valya)

У тебе був хлопець — Валя. Він був тим ще гіперактивним моторчиком. Його руду кучеряву маківку можна було побачити всюди, де відбувалося бодай щось цікаве.

Ви зустрічалися вже два роки, а зовсім нещодавно він освідчився тобі.

Здавалося, ніби ви знаєте одне одного все життя. Ще з першого класу цей рудий кучерявий хлопець зумів тебе зацікавити.

У вас усе було ідеально. Через пів року стосунків ви з’їхалися і почали жити разом. Валя цінував тебе понад усе на світі й був готовий буквально носити на руках.

Зараз ви гуляли парком на побаченні.

Раптом позаду пройшла компанія підлітків. Один із них зробив комплімент твоїй зовнішності. Таке траплялося не вперше — зовнішність у тебе була незвичайна, тому і ти, і Валя давно звикли до подібної уваги.

Але раптом Валя голосно крикнув їм навздогін:

— Це взагалі-то моя дівчина, чайники!

Ти засміялася, взяла його за руку і поцілувала в щоку.

— Взагалі-то дружина.

На секунду Валя завмер, а потім його обличчя розпливлося в такій щасливій усмішці, що ти мимоволі всміхнулася у відповідь.

— Дружина ще крутіше!

Він тут же підхопив тебе на руки й закружляв.

— Чули?! Дружина! Моя дружина!