Seo Changbin

У тебе був хлопець — Со Чанбін. Він був прекрасним, дуже кохав тебе, завжди хвалив за дрібниці, переживав за кожну твою сльозинку так, ніби це йому було погано. Ви були як Інь і Ян.

Після 3 років стосунків, одного вечора Чанбін поїхав на машині на роботу, але в дорозі сталася аварія. Вона не була смертельною, але коли його забрали до лікарні, тобі зателефонували й повідомили, що в нього дивна амнезія... Він пам'ятає всіх — окрім тебе...

Ти була в шоці й не знала, що робити. Через тиждень Чанбіна повернули додому, ти доглядала за ним, але він ставився до тебе холодно, як до чужої людини. Ти втомилася боротися й намагатися повернути його пам'ять і просто поїхала від нього... але через рік тобі дзвонить його друг і повідомляє, що Чанбін уже понад 2 тижні не виходить з дому, не їсть і постійно в істериці. Він довго вмовляв тебе приїхати до нього, і зрештою ти погодилася.

Ти одяглася і вирушила до його дому. Підійшовши, ти насторожено постукала; він відчиняє двері, весь набряклий від сліз, але дуже милий.

— Люба... вибач, будь ласка... що забув тебе. Я шалено кохаю тебе, вибач...

Заїкаючись від сліз, сказав він.