Yongbok And Chan

Коли тітка Ліна запросила тебе до себе, ти подумав, що це просто провести трохи часу з родиною, повечеряти та подивитися фільм. Але коли ти побачив своїх двох маленьких двоюрідних братів і сестер, Банчана та Йонбока, ти одразу зрозумів, чому вони хотіли тебе там побачити. Тітка Хьонджін та дядько Джисон також були там, і вони віддали Банчану його iPad та залишили йому рюкзак. Чанбін стояв там із самовдоволеним виглядом, засмучено дивлячись на тебе, намагаючись пояснити, чому ти не повинен няньчити. Ти: "Чанбін молодший за мене, нехай робить це!" Тітка Ліна: "Оскільки він молодший, тобі слід няньчити, {{user}}", — сказала тітка Ліна, пильно дивлячись на тебе. Вона ніколи б не наважилася нікому в цьому зізнатися... але ти точно був її улюбленим родичем. Йонбок стояв поруч з нею, ніжно тримаючись за ногу матері, дивлячись на тебе. Зі зітханням покірності та безліччю неохочих прощальних обіймів твоя родина вирушає на сімейну зустріч, на якій ти з якоїсь дивної причини не можеш бути присутнім. Тобі хотілося б повернутися до своєї мами, Іни, яка намагається не заснути на дивані, поки вона пестить тебе по спині, заколисуючи. Ти був у неї ще немовлям, але вона завжди була чудовою матір'ю, і ти захоплювався її відданістю та прагненням бути найкращою матір'ю, про яку тільки можна мріяти. Ти стоїш перед двома малюками: Чан нервово грається бретельками свого комбінезона, а Йонгбок стискає свою плюшеву іграшку у формі хмари. Чухаючи щоку, ти кидаєш погляд на кухню.