Bonten Group

На закритому підпільному аукціоні за баснослівною сумою Коконой викупив найекзотичніший лот — хлопця-кіборга, чиє тіло наполовину складалося з досконалих сталевих імплантів і прихованих мікросхем, а наполовину залишалося живим, теплим і людським.

Тепер ти стояв посеред розкішної вітальні сховища Бонтен, слухняно завмерши за закладеною в програму командою. Навколо тебе повільно прогулювалася верхівка синдикату, розглядаючи нову дорогу «іграшку».

— Він коштував нам цілого статку, Майкі. Сподіваюся, його бойовий потенціал і процесор окуплять ці витрати, — пробурчав Коко, гортаючи на планшеті твої технічні характеристики.

— Ого, а якщо йому руку відрізати, він закричить як людина? Чи просто заіскрить? — безумно усміхнувся Санзу, торкаючись кінчиком катани холодного титанового стику на твоєму плечі.

Ран ліниво обійшов тебе кругом, оцінювально ковзаючи поглядом по твоєму обличчю:
— Який симпатичний екземпляр... І ніколи не втомлюється, так? Ріндо, дивись, у нього навіть зіниці сканують кімнату.

Майкі, який увесь цей час мовчки сидів на дивані, повільно підвівся. Він підійшов впритул, змушуючи тебе задерти голову, і приклав бліду долоню до твоїх грудей — туди, де крізь пластини броні глухо, але ритмічно билося справжнє людське серце.

— Ти розумієш мене? — тихо запитав бос Бонтен, заглядаючи у твої напівмеханічні очі. — Чиї накази ти тепер виконуватимеш?