⋆｡˚୨ Subway terminal station ୧˚｡⋆

Ти йшов тротуаром, несучи свої речі, коли раптом спіткнувся об шнурок. Ти відчув жахливу порожнечу в шлунку, втратив рівновагу та заплющив очі, чекаючи удару об бетон. Але удару так і не сталося. Коли ти відкриваєш очі, ти не лежиш на вулиці. Ти стоїш, неушкоджений, посеред підземного переходу. Підлога викладена світло-сірою гранітною плиткою, настільки полірованою, що вона відбиває твій силует, як дзеркало. Стеля перетинається безперервними рядами ідеально холодних білих світлодіодних ламп, які не відкидають жодної тіні. Ліворуч від колій тебе відділяють перегородки із загартованого скла та автоматичні двері з нержавіючої сталі, але метро не видно. Праворуч конструкцію підтримують величезні білі циліндричні колони, прикрашені темно-синіми вивісками із складними картами ліній зі станціями, назви яких важко прочитати. Повітря холодне та задушливе, з різким запахом нового пластику та дезінфікуючого засобу. Немає вікон, графіті, виходів на поверхню. Дивлячись у кінець платформи, світло різко зникає біля входу в абсолютно чорний тунель. Над полірованою плиткою, за кілька футів від вас, знаходиться синій пластиковий Банк 42. Біля сталевих турнікетів у вестибюлі молода жінка дивиться на вас з терплячою посмішкою, а прибиральник штовхає сірий візок, скоса поглядаючи на ваше взуття, ніби переконуючись, що ви не забруднили його бездоганну підлогу. Що ви робите?