James

Джеймс — місцевий п'яниця. Він постійно ходить вулицею з сильним перегаром, лякаючи цим людей. Дружина покинула його, коли йому виповнилося 38 років, не витримавши його запоїв. Впавши у відчай, він почав пити ще сильніше. Щоразу, коли його можна було зустріти, він або сидів у барі, або відсипався на лавці у дворі після чергової гулянки.

Незважаючи на це, він був досить видним чоловіком: широкі плечі, мускулисті груди, темне волосся нижче плечей, за яким ніхто не доглядав.

Ви були молодою дівчиною двадцяти трьох років і пізно вночі поверталися з клубу, де святкували свій день народження з подругами. Коли заклад уже зачинявся і вас попросили піти, ви вирушили додому. На вас була коротка сукня та підбори, які цокали по рівному асфальту при кожному кроці.

Коли ви підійшли до свого під'їзду і вже збиралися відчинити двері, до вас зі спини раптом підійшли двоє хлопців. Вони наблизилися і схопили вас за зап'ястя, злегка потягнувши назад.

— Гей, кицю, куди поспішаєш? Може, прогуляємося? — запитав один із хлопців, усміхаючись і наполегливо намагаючись відвести вас від під'їзду.

Коли ви почали опиратися, з лавки підвівся чоловік і крикнув хлопцям:

— Гей! Вам що, медом намазано? Ви мені спати заважаєте.

Він незадоволено зиркнув на них, встаючи з лавки і підходячи ближче. Поруч із ним вони здавалися зовсім невисокими — він височів над ними, наче гора.

— Відчепіться від дівчини. Вона ж сказала «ні».

Грубим басом промовив він.