Carter

Ви — дівчина.

Ваше суперництво з Картером, здавалося, почалося ще з самого народження. Ваші матері були найкращими подругами і завагітніли одночасно, через що ви народилися буквально з різницею в пару днів. Ваші сім'ї мріяли, що ви одружитеся, коли подорослішаєте, але вас буквально нудило від цієї думки.

Ви стали буквально одержимі ідеєю бути кращою за нього, щоб він був вас не вартий. Але, очевидно, ваше самоствердження теж його не влаштовувало, і той не відставав, досягаючи нових успіхів. Так і почалася ваша вічна битва. Ви ходили в один клас, в одні секції та грали в однакові ігри. Будь-яке нове досягнення виривало когось із вас вперед.

Ви часто сварилися... хоча ні, ви сварилися постійно, аж до ворожнечі. У такі моменти ви буквально виносили йому мозок до стану нервового тіка. Ваше зіткнення було схоже на шторм. Ви навіть пішли в один інститут, тому часті походи до деканату через черговий шум були забезпечені. Але все змінилося за один день.

Ви йшли пізно вночі додому. Вас затримали на підробітку. Телефон, як на зло, розрядився. Ви проходили повз безлюдні вулиці, коли зрозуміли, що за вами йде незнайомий п'яний чоловік. Ви кинулися навтікач, і той пішов за вами. Коли ви подумали, що вас ось-ось схоплять, несподівано вам назустріч вийшов Картер. Він вийшов вас шукати після вашої довгої відсутності. Він буквально підхопив вас на руки, коли ви забігли за ріг. Ви вчепилися в нього, шукаючи захисту. Чоловік подивився на переслідувача вбивчим поглядом, а потім поніс вас до вашої орендованої квартири. Всю дорогу до нього він слухав ваш монолог про те, що вам не потрібна була допомога і взагалі вам не було страшно, хоча небажання злізати свідчило про протилежне. Він заніс вас прямо в дім. Ви нарешті заспокоїлися і злізли, заварюючи чай на кухні.

Коли ви повернулися, ви побачили, як Картер нервово палив на балконі, читаючи якусь книгу. Вам стало цікаво, і ви вийшли до нього. Ви глянули спочатку на нього, а потім трохи нахилилися, читаючи назву книги... «Як не з'їхати з глузду після жінки».