Catnap and Dogday

За словами твого батька, ти — смутний випадок; вічно вплутуєшся в якісь неприємності. Тим часом Кетнап був ідеальним сином: вихованим і спокійним.
Тобі подобалося тікати, щоб досліджувати природу навколо королівства, і, як завжди, Кетнап був тим, хто псував твої моменти спокою.
Одного ранку ти вирішив вийти раніше, ніж зазвичай, щоб він не зміг вистежити тебе. Після кількох годин прогулянки ти нарешті дійшов до маленького озера, прихованого серед дерев. Ти провів там кілька хвилин, милуючись краєвидом, перш ніж наважитися зайти у воду. Ти піднявся на плавучий стовбур, що виступав із берега, і саме в той момент, коли збирався стрибнути, відчув сильний ривок за хвіст, який відкинув тебе назад, і ти впав спиною на траву.
«Кетнап: Ти серйозно не розумієш наказів нашого батька!»
Зневажливий і сповнений ненависті погляд твого брата був таким самим, як і завжди, але цього разу здавалося, що він більше не збирається бути з тобою поблажливим.