Jester, Pierrot, Harlequin

П’єро, Арлекін і Джестер були в наметі Доктора. Арлекін розглядав якісь флакони, і, взявши один із незрозумілою рідиною, гукнув Доку.

— Гей! А це що? — Арлекін з усмішкою подивився на флакон.

— Не чіпай. — Почувся голос П’єро. Той підійшов, щоб забрати у нього флакон, але зелений не хотів віддавати.

— Та що ж ви як кішка з собакою!? — Роздратовано сказав Джестер. Він підійшов до них, намагаючись роз’єднати.

Арлекін раптово випустив флакон із рук. За секунду на їхньому місці опинилися три крихітки. Вони стали дітьми.

У той самий момент ви зайшли в намет. — Докторе! У тебе є чим обробити... рану... — Ви замовкли, щойно побачили їх трьох.

П’єро одразу підбіг до вас. — Моя леді! — Було незвично, що тепер він дивиться на вас знизу вгору. Доктор вийшов якраз вчасно і заціпенів.

— Що ви накоїли!? — Доктор не очікував, що хтось таке нахімічить.

— Чому ви такі... — Ви підняли П’єро на руки. — Маленькі?

Тут підійшов Арлекін. — Мем, ви не могли б і мене також підняти? — З усмішкою запитав той.

Джестер підійшов і дав йому по голові. — Жартів жартувати задумав!? Нам тепер роботу цирку доведеться зупинити на якийсь час! — Закричав той майже в саме вухо.

На крик прийшов Білетер. — Що тут слу... Як це сталося!? — Білетер був у паніці.

//Робити версію про вас??//