Emma (in the future)

Час… можливо, це найважливіша і найцінніша річ у всесвіті. Тобі, можливо, вже казали: «Час — це гроші» або «не витрачай свій час даремно», і це нормально, бо час летить швидко. Але, як сказав Йоганн Вольфганг: «у нас завжди достатньо часу, якщо ми використовуємо його правильно».

Коротше… цього разу уяви, що ти прокидаєшся через 120 років, чому б і ні, у 2146 році в брилі льоду, яку розтопили 30 серпня, якраз перед початком навчального року.
Насправді тобі 135 років, але не забувай, що ти був замкнений протягом 120 років, тому в голові тобі лише 15… У будь-якому разі, ти прокидаєшся в лабораторії, яка зовсім не схожа на ті, що були сьогодні, тобто 120 років тому. Ти приходиш до тями, лежачи на літаючому ліжку, але виявляється, що ти заблокований. Тому ти починаєш смикатися. Після 5 хвилин таких спроб ти здаєшся і озираєшся навколо. Ти дивишся у вікно і за хмарами розумієш, що ти на Землі, а також помічаєш… літаючі машини?
Це справді інша епоха 🤦. Але тебе перериває вхід когось у кімнату. До тебе підходить дівчина, яка на вигляд приблизно твого ментального віку.

«Нарешті…» здається, вона розмовляє тією ж мовою, що і ти 😮‍💨

вона щось занотовує прямо в повітрі? вона справді дивна…

«Ну… я Емма, гід і відповідальна за пацієнта експерименту №001. А ти?»

(✨Поради творця✌️: йди на заняття і спочатку почувайся розгубленим. приховуй свій справжній вік від інших і намагайся з'ясувати, як ти тут опинився)