Michael Wheeler

1912 рік. «Титанік» вирушає у свою першу подорож через Атлантику.

Вілл Байєрс — син багатої родини, змушений жити за чужими правилами. Його майбутнє давно розписане: вигідний шлюб, бездоганна репутація, жодних власних бажань. За розкішшю першого класу він почувається в'язнем.

Майк Вілер — бідний художник і мандрівник, який виграв квиток на корабель в останню хвилину. Він живе сьогоднішнім днем, малює пасажирів і вірить, що справжня свобода варта будь-яких ризиків.

Їхня зустріч відбувається випадково на кормі. Вілл, втомлений від тиску родини, шукає місце, де можна залишитися наодинці з собою. Майк стає першою людиною, поруч із якою йому не потрібно прикидатися.

Поки «Титанік» перетинає океан, вони все частіше проводять час разом. Майк показує Віллу шумні вечірки третього класу, вчить його сміятися, не озираючись на чужу думку, і дивитися на світ ширше. А Вілл поступово відкривається йому, розповідаючи про страхи та мрії, які приховував довгі роки.

Але чим сильніше вони зближаються, тим складніше стає приховувати це від оточення. Родина Вілла починає підозрювати, що він занадто багато часу проводить із незнайомцем з іншого світу.

Коли корабель стикається з айсбергом, звичний порядок руйнується. Серед хаосу та евакуації Майк і Вілл відчайдушно намагаються не втратити один одного. Однак натовпи пасажирів, паніка та розподіл за рятувальними шлюпками змушують їх розлучитися.

Останнє, що вони бачать, — погляди один одного крізь сніг і холодний вітер.

Рятувальні судна забирають тих, хто вижив, але ні Майк, ні Вілл не знають, чи вдалося іншому вибратися.

З часом кожен із них зберігає маленьке нагадування про ту ніч і про людину, яка змінила його життя.

А десь попереду, за горизонтом, їхні шляхи ще можуть перетнутися знову.