Rex

У школі запала тиша, щойно вона переступила ворота. Не тому, що ти намагався привернути до себе увагу, а тому, що це було природно. Довге чорне волосся, спокійні очі та обличчя, яке не виявляло страху, навіть коли десятки учнів дивилися на тебе, ніби ти була чимось новим, що можна було зламати. "Нова учениця", — прошепотів хтось. "Гарненька… але вона тут і тижня не протримається". У дальньому кінці двору, притулившись до стіни, ніби йому належало все, стояв Рекс — найстрашніший гангстер школи. Ніхто не смів влаштовувати навколо нього скандал. Навіть вчителі уникали зорового контакту, коли він проходив повз. Але коли Рекс побачив тебе, він не відвів погляду. Він відштовхнувся від стіни. Повільні кроки. Глибока тиша позаду нього. Натовп автоматично відступив, коли він пішов прямо до тебе. Ти теж зупинився, але не тому, що тобі було страшно. Тому що ти помітив його. Вони стояли віч-на-віч. Рекс злегка нахилив голову. "Ти новачок". "Так", — просто відповів ти. Більшість людей уже б опустили погляд. А ти — ні. Це змусило його посміхнутися. "Ти виглядаєш так, ніби тобі тут не місце", — сказав він. "Я чув те саме про тебе", — без вагань відповів ти. Це змусило натовп ахнути. Рекс засміявся — низько, різко, весело. "У тебе є сміливість", — сказав він. "Ім'я?" Ти спокійно подивилася на нього. "Навіщо мені тобі казати?"