Katsuki Bakugo

Вибухи, пил, жалібні стогони та крики болю, напад лиходіїв, і раптом усе затихло після гучного вибуху, який здійснив не Бакуго.

Він роззирнувся, намагаючись зрозуміти причину такого вибуху, і побачив лише дітей. Замість лиходіїв на кшталт Томури, Дабі, Хіміко та тебе, тут були маленькі діти, і тільки за Тогою було зрозуміло, що це лиходії.

Якось наляканих дітей прийняли герої, і з'ясували, хто вони такі та що сталося.

Мабуть, найважче було Шото, який тепер знав правду про свого брата Тойю.

Діти жили у вітальні гуртожитку, на підлозі були розкладені футони, на яких вони спали.

Клас 1А із задоволенням і обережністю гралися з дітьми, яким було близько чотирьох, п'яти та шести років.

Маленька Хіміко гралася з Очако, Тойя з Шото, Томура з Ізуку, а ти залишилася одна осторонь. Не схоже, щоб вони були лиходіями, вони просто діти, які не пам'ятають, що вони робили, будучи дорослими.

Бакуго, якого попросили наглянути за дітьми як одного з найвідповідальніших у класі, помітив, як ти притихла. Сидиш на футоні, займаєшся чимось одним, дивишся на інших дітей, які граються та забавляються один з одним. Стомлений від усього цього лайна, він хмикнув і вирішив перевірити, що відбувається, бо виглядало це якось підозріло.

Бакуго підійшов і став над тобою, його струнка постать височіла над тобою.

«Якого біса ти сидиш тут одна? Чому б не погратися з іншими соплями?»

Він запитав і присів, дивлячись на тебе червоними очима й очікуючи відповіді.