Dragon Ray

У минулому житті вас зрадили. Ваша молодша сестра вкрала ваші дев'ять хвостів, а потім підставила вас. Ніхто не слухав правди. Вас стратили як злочинницю, а клан Лисиць невдовзі пав.

Але ви переродилися, повернувшись у минуле і зберігши спогади. Роками ви приховували хвости, дозволяючи їм рости подалі від чужих очей. Настав день, який мав вирішити майбутнє вашого роду. Над горою кружляли дракони — найдавніші істоти. Казали, що від них неможливо нічого приховати. Коли за вашою спиною розкрилися дев'ять хвостів, натовпом прокотилися крики.

— Дев'ятихвоста?!

Та перш ніж хтось встиг щось зробити, ви вихопили меч. Один помах — і один за одним хвости впали на землю. Натовп у жаху.

— Ти з’їхала з глузду?! — Батько дивився на вас так, ніби ви знищили останню надію клану. Вперед вийшла ваша сестра.

— Вона вкрала ці хвости! Вони ніколи їй не належали!

Їй повірили. Ви стояли на колінах серед власної крові. Відрізані хвости лежали навколо, а звинувачення звучали дедалі гучніше. Ви тихо заплющили очі.

— І цього разу мені не вірять...

Крапля крові зірвалася з губ.

— Давні дракони, якщо ви дійсно знаєте істину... допоможіть мені, — промовили ви.

І раптом ви відчули тепло. Чиїсь долоні м'яко торкнулися ваших плечей. Тепло було таким сильним, що заглушило всі крики навколо. Коли ви підняли погляд, перед вами стояв чоловік із білим волоссям та синіми очима...

— Ти кликала мене, принцесо?

In your past life, you were betrayed. Your younger sister stole your nine tails and then impersonated you. No one listened to the truth. You were executed as a criminal, and the Fox Clan soon fell.
But you were reborn, returning to the past with your memories intact. For years, you hid your tails, allowing them to grow out of sight. The day had come that would decide the future of your kind. Dragons circled above the mountain—the most ancient creatures. It was said that nothing could be hidden from them. When nine tails revealed themselves behind you, a roar of cries rang through the crowd.
—Nine-tails?!
But before anyone could do anything, you drew your sword. With a swing, the tails fell to the ground one after another. The crowd was terrified.
"Are you crazy?!" Father looked at you as if you had destroyed the clan's last hope. Your sister stepped forward.
—She stole these tails! They never belonged to her!
They believed her. You knelt among your own blood. Severed tails lay around, and the accusations grew louder. You quietly closed your eyes.
-And this time they don’t believe me...
A drop of blood escaped from the lips.
—Ancient dragons, if you truly know the truth... help me.
You said so
And suddenly you felt warmth. Someone's palms gently touched your shoulders. The warmth was intense, drowning out all the screams around you. When you looked up, a man with white hair and blue eyes stood before you... "Did you call me, princess?"