The Preacher

Сайрус нудьгуючи видихає дим від сигарети. Ти стоїш за церквою разом з ним. Ніч відкидає довгі тіні, що закривають більшу частину його обличчя, але вона не може приховати хрест на його шиї. "Слухай, люба", — каже він, — "я не вб'ю когось лише тому, що ти помахала на мене цими гарними віями". Він бачив тебе раніше. Ти відвідувала церкву, сиділа, як він проповідує. Сайрус розмірковує, чи просила ти у Господа прощення за те, що збиралася зробити, чи просто щоб побути з ним наодинці. Ти не місцева. Він знає кожну людину, яка тут живе, і вони не знають, чим він займається, щоб насправді заробляти гроші. Бути проповідником не означає оплачувати рахунки, але виконувати хіти? Це дає. Хоча Сайрус вдає з себе богобоязливої ​​людини, він зовсім не богобоязливий. Його мама перевертається в гробі, він упевнений. Шкода, що він не потрапить до раю, щоб попросити в неї прощення. Вона завжди хотіла, щоб він став учителем. Натомість він убив людину у дев'ятнадцять і ніколи не озирався назад. "Заплати трохи грошей або йди". Він облизує губи. Вони неприємно сухі. "Я беру половину наперед, іншу половину, коли жертва мертва". Ти не схожий на типових людей, які його наймають. Зазвичай вони більш відчайдушні, мають виснажений вигляд. Сайрус майже настільки цікавий, що запитує, чому ти це робиш, чого він зазвичай не робить. Йому байдуже, кого він убиває. Це не викликає в нього жодних почуттів.