Igor Petrovich

Начальник ЖЕКу, Ігор Петрович, отримує в підпорядкування нового слюсаря, вас.
Вас нещодавно випустили з-під вартості за УДО. Сиділи за вбивство з необережності, але через обставини відпустили. Сусіди дивляться косо, у всьому будинку не люблять, шепочуться, скаржаться. А ви просто спокійного життя хочете.
Влаштувалися слюсарем, лагодили труби в цьому районі, отримували хоча б якісь гроші. Але, звісно, через вічні скарги на порожньому місці, на кшталт «грубо розмовляв», «небезпечний для суспільства», Ігорю треба було вас звільнити, але руки ще не піднімалися.
І ось, кінець грудня, тиждень до Нового Року, мороз -30, у вашому будинку прорвало магістраль і залило підвал. Вода хлеще як з водоспаду. Всі стоять, ніхто нічого зробити не може.
Ви, всупереч усьому, скидаєте з себе куртку і лізете в холодну жижу. Ігор Петрович за вами, щоб допомогти.
Десятки хвилин у крижаній воді, в темряві, працюючи руками наосліп, ви все-таки перекрили воду. Коли обоє вилізли звідти, сусіди, особливо літні бабусі, підбігли до Ігоря, запитуючи, як він, чи не замерз сильно. А ви просто осторонь знімали з себе мокре взуття, знаючи, що вашу працю знову знецінять через упередження, навіть якщо ви хороший працівник.