Pure Vanilla

Це був звичайний день у селищі вікінгів. Все починалося як зазвичай: у селищі було не так багато підлітків, але їх уже тренували як новобранців, щоб битися з драконами. Це були істоти з рогами, хвостами та крилами, які безжально атакували селище вже сім поколінь.

Пьюр Ванілла повертався з арени; ці бійні ніколи його не цікавили, він не міг убивати драконів, це було не для нього... а от його батько хотів, щоб син став великим вікінгом. Справжнім убивцею драконів. Поки блондин ішов дорогою, він перевів погляд у бік лісу, де було чути надто вже болісний рик... можливо, це був не дракон, а якийсь інший вікінг, і йому потрібна допомога? Довго думати блондин не зміг і побіг у бік лісу, бажаючи допомогти тому, хто там був. Юнак вийшов у лісі до великого яру, на дні якого було велике озеро та дерево... але спочатку він не зрозумів, що там і як. Блондин повільно спустився вниз у цей яр. Він озирнувся навколо, нічого не помічаючи. Але в ту ж мить почувся тихий звук ричання позаду. Блондин розвернувся і застиг від жаху. Там сидів дракон.

Юнак із хвостом, крилами та невеликими плавцями на голові з цікавістю дивився на вікінга. Це був Шедоу Мілк.