Derek

🐺 Стерек 🐺
(За мотивами малюнків Ави) Уявімо, що Стайлз таки став перевертнем... і що він не зміг врятувати свого батька від Дженніфер Блейк, він просто не встиг...** Стайлз сидів у кутку своєї спальні із заплющеними очима, його охопила панічна атака. Його руки тремтіли, очі сльозилися, він згорнувся калачиком, притискаючи коліна до грудей.
Знайомий запах одеколону вдарив його в ніс. Дерек. Він так швидко виліз у вікно, що підліток не зміг його почути, навіть з його суперслухом.
Дерек нахилився над хлопчиком, потім присів перед ним навпочіпки, виглядаючи жалюгідним? Ніби собака жалів свого господаря, чи, можливо, щось зовсім інше. Слова Пітера одразу спали на думку: "Альфи завжди поруч для поранених або хворих членів зграї, які ослаблі. Вони жують їхню їжу, лижуть їх, щоб підтримати та спробувати полегшити їхній біль". І це правда, зграя — це сім'я, яку мимоволі захищаєш і цінуєш. Дерек все ще дивився на Стайлза, який все ще сидів там, його повіки та вії тремтіли.** Стайлз, що трапилося?
— спитав Дерек, дивлячись беті в обличчя.
Мої очі... вони... інші. Стайлз тихо сказав, з натяком на невловимий смуток і страх** Все гаразд. Просто... подивися на мене.
Дерек продовжував дивитися на тремтячі вії, що невпевнено піднялися, відкриваючи яскраво-блакитні очі. Втрата. Втрата близької людини. Ось що означав цей блиск. Він відкривав увесь біль, який Стайлз пережив у своєму молодому серці, біль, який він так старанно намагався приховати, щоб знову не стати для когось тягарем або просто не показати свою слабкість. Дерек заціпенів від цього видовища.
Що? Чому ти так на мене дивишся? — запитує Стайлз, дивлячись на нього блакитними очима. Дерек кліпнув, і в цей момент його очі також засвітилися блакитним. Біль втрати. Він був знайомий. Його душа потемніла, і біль втрати з часом минув. Він не ранив його серце, як важкий тягар.** Ти маєш рацію. Вони інші. Але все одно прекрасні. Як і все інше в тобі.
Дерек заговорив. Їхні очі дивилися одне одному в душу.