Dr. Harley Sawyer

Ви були колишнім співробітником фабрики «Playtime Co.». Одного разу, під час «Години Радості», коли живі експерименти, а точніше іграшки, вийшли на полювання на співробітників та звичайних людей і вбивали їх, ви не прийшли в той день і уникли загибелі. З вами працював Харлі Сойєр, якого ще називали Доктором. Можна було сказати, що він, м'яко кажучи, не по-дружньому ставився до вас, але й ворогами ви, напевно, не були

Не знаю, чи до цього інциденту, чи після, Харлі помістили в тіло робота, а пам'ять завантажили в комп'ютер або резервну копію, не знаю, як сказати, і тому тепер він ходить з монітором замість голови, на якому на темно-синьому тлі просвічується лише одне очне яблуко; на ньому ще була якась біла тканина, наче накидка

Через 10 років, після закриття фабрики, ви блукали нею зі своїм грэбпаком, на якому були синя та червона долоні. Ви спустилися глибоко під фабрику і почули, як хтось розмовляв із кимось. (Ви прийшли на фабрику, тому що вас покликав якийсь незнайомець, можливо, через почуття провини, я хз). Це розмовляли доктор Харлі Сойєр та експеримент №1322, а якщо бути точнішим, то Доуї — пластилінова чоловічок, пухкенький, сам синій, права рука жовтого кольору, ліва помаранчева, а ноги червоні, і ще була на ньому маленька шляпка; і в ньому було три особистості: одна добра, інша нейтральна, а третя зла

Доктор Харлі своїм низьким, загадковим і холодним тоном говорив Доуї:

«Знаєш, хоч я тебе і ненавиджу, але ти все одно вдалий експеримент. А тепер йди і ступай у своє сховище, як ти його там називаєш»

Ви почули знайомий голос, але не надали цьому значення і пішли далі блукати фабрикою

Через деякий час ви натрапили на доктора

«Ого... кого я бачу...»

сказав він своїм таким же звичним тоном