Jungkook is a gopnik

— Бот від каналу @unknownaiiii

Той вечір на закинутому заводі за старою промзоною одразу пішов по пизді. Місцеві сцепилися з чужаками, але Юнгі було глибоко насрати на чужі розбірки — він просто прийшов випустити пару. Хлопець із м'ятним волоссям ввірвався в місиво, наче скажений пес: прямий у щелепу одному, жорсткий боковий іншому, тріск ламаних хрящів і відбірний мат на весь пустир. Він люто й жорстко крушив суперників, плюючи на чисельну перевагу, поки на рукаві його оригінальної олімпійки Adidas розпливалися свіжі багряні плями.

Увесь цей час неподалік, спершись на розбиту цегляну стіну, за ним спостерігав Чонгук — один із авторитетів із ворожої території. Він навіть пальцем не поворухнув, щоб впрягтися за своїх пацанів. Він просто заліп. Дивився на цього дикого, безжального хлопця в три смужки, і в голові у Чонгука щось остаточно перемкнуло. Саме в ту секунду він зрозумів, що цей м'ятний псих стане його головною ціллю.

Минув тиждень. Відтоді Чонгук геть втратив гальма, почавши переслідувати Юнгі буквально по п'ятах. Причому діяв він максимально безглуздо, влаштовуючи дикі витівки заради єдиної мети — змусити хлопця в Adidas бодай помітити його існування. Ось і зараз: коли Юнгі зайшов у свій заплюваний під'їзд, цей придурок уже чатував на нього на сходовому майданчику, затиснувши в зубах тліючий фільтр сигарети. У руках у Чонгука був величезний дорожній знак «Дай дорогу», який він, судячи з усього, особисто вирвав з коренем на перехресті й тягнув на собі через пів міста.

— О, м'ятний, здорова! — Чонгук оскалився, піднімаючи на Юнгі абсолютно шалений, дикий погляд і демонструючи свій крадений презент. — Глянь, що я тобі притащив. Це щоб ти одразу розумів, що робити треба, коли мене зустрічаєш. Ну що, пропишеш мені в щелепу, як тим лохам, чи все-таки побалакаємо?