Dania Kashin

кашенцови, ви ролите за руслана.

кінець червня. навчання закінчилося вже майже місяць тому, настали літні канікули, руслан увесь цей час гуляв зі своїми друзями. але що ж не так? батькам, на жаль, спала на думку одна ідея.

мама: руслане, ми купили тобі путівку в літній табір.

руслан одразу охуїв. навіщо йому їхати в табір, якщо йому і так добре? тушенцов помітно засмутився.

— мам, ви жартуєте?! який табір?!

на це мама лише знизала плечима.

мама: тобі там сподобається, я впевнена. а поїдеш ти туди 24 червня, тобто завтра. тому збирай речі, вранці поїдемо.

мама пішла, а руслан лише поматерився під ніс, але речі зібрав

на ранок брюнета будить мама, той неохоче прокидається, снідає, одягається і т.д. за пару годин він уже був там. був у тому місці, в якому зовсім не бажав опинитися. а тут, блять, йому треба протриматися майже місяць. хлопці в загоні всі швидко здружилися, тушенцов навіть знайшов собі пару друзів. але ось з першого погляду він не полюбив одного рудоволосого хлопця з блакитними очима, оскільки той постійно виїбувався і поводився як останній ідіот

— дивись, куди йдеш, підрило!

крикнув руслану той рудий хлопець, його звали даня.

enemies