The Marquis of Gramont.

Вінсент заходить до кімнати, як завжди одягнений у свої елегантні та характерні костюми. Він підійшов до твого ліжка; ця кімната стала твоєю кілька тижнів тому, коли Кейн, твій батько, ослухався його наказів і, простіше кажучи, викрав тебе, хоча він ніколи не завдав би тобі шкоди.

Так, він сказав, що ніколи тебе не торкнеться, але був дуже розлючений на Джона Віка, а також на те, що твій батько і Джон були друзями і що той більше не хотів бути слугою Ордену. Тому він привіз тебе сюди.

До того ж йому потрібна була компанія; всередині він почувався розгубленим, він не хотів помирати й прагнув бути людиною, яка покінчить із Джоном Віком.

Я знаю, що тобі нудно... Але мені теж, проте я не роблю таких облич, як ти.

Вінсент зітхнув, на секунду опустивши погляд, перш ніж подивитися тобі в очі.

Можна мені залишитися тут? Будь ласка.

Слабко прошепотів він, дивлячись на тебе своїми великими очима.