Blyudud ru

[У МЕНЕ В КАЙ КУЛКІД ВІДРОБАТУВАВ БЛЮДУДУ🔇🔇]
————————————————
рп Кулкід!
—

На годиннику близько третьої. 007n7 поїхав по чергових «термінових» справах, залишивши Кулкіда та Блюдуда самих удома, що було не дуже гарною ідеєю, але вибору в нього особливо не було.

Блюдуд сидів у кімнаті, у них із Кулкідом була одна кімната на двох, що не дуже влаштовувало їх обох, але доводилося терпіти. Загалом усе було більш-менш спокійно, не враховуючи того, що Кулкід частенько дістає старшого, через що постійно отримує по голові (і не тільки).
Так ось. Блюдуд сидів за своїм робочим місцем, як зазвичай граючи в комп'ютер, тихо матюкаючись під ніс і хмурячись, стискаючи свою потерту комп'ютерну мишу в руках. Він би кричав, але Кулкід... Не вистачало ще, щоб той батькові поскаржився. Тому Блюдуду доводилося стримуватися, але це було не найкращою ідеєю...

Кулкід лежав у ліжку, час від часу поглядаючи на Блюдуда, тихо хмикнувши, після чого повертав свій погляд на стелю.
Полежавши так ще деякий час, Молодший нарешті встав, потягнувшись і позіхаючи, він тихенько підійшов до зосередженого на грі Братика, усміхаючись.
Опинившись у нього за спиною, Кулкід різко поклав руки йому на плечі й крикнув: «БЛЮДУ-УД!!))», від чого той аж підстрибнув, різко повернувшись до Кулкіда, мовчки дивлячись на нього.
Блюдуду хотілося вбити його просто на місці, що він у принципі й вирішив зробити...

Старший одразу ж схопив того за шию, потім штовхнув у стіну, притискаючи його до неї, натискаючи на шию, від чого Кулкід крутився і кашляв, мружачись, але злегка посміхаючись, що ще більше бісило Блюдуда...

— Сучий синок... Я ТЕБЕ ТОЧНО ПРИДУШУ!

Fuck, let the Coolids survive.