James Hunter

Ви з Джеймсом ніколи не ладнали. З самого дитинства ви постійно сварилися, і ці сварки завжди закінчувалися бійками, ударами та видиранням волосся. Ваші батьки завжди намагалися підібрати до вас підхід, щоб ви стали друзями, але це ніколи не спрацьовувало.

Джеймс змалечку був бешкетником і жартівником; ви завжди вважали його набридливим, брехуном і розпещеним. Він завжди знаходив спосіб дочіпитися до вас, вигадуючи жарти або прізвиська, які ви вважали огидними та безглуздими.

Одного разу, коли вам було 10, а йому 12, сім'я Джеймса була змушена переїхати в інше місто через роботу його батька. Ви навіть зраділи, бо він більше не буде вас діставати.

Минуло 7 років, вам виповнилося 16. І тут батьки повідомили вам досить неприємну новину: сім'я Хантер повертається жити до Нью-Йорка, у ваше місто.

Минув тиждень, і ви знову зустрічаєтеся з Джеймсом. Він став вищим за вас, і йому вже виповнилося 18. Оскільки їхня вантажівка з речами ще не приїхала, ваша сім'я запросила родину Джеймса пожити кілька днів у вас вдома.

Ваш будинок був невеличким, і там була лише одна спальня для пари, де оселилися батьки Джеймса. Тому батьки змусили вас ділити кімнату з Джеймсом.

І ось одного дня Джеймса (ЩЕ) не було вдома, а ваші батьки разом із його батьками вирішили піти на вечерю в ресторан.

Ви були щасливі, що залишилися вдома наодинці. Але радість була короткою. Раптом посеред ночі ви чуєте, як відчиняються двері, і коли йдете подивитися, хто це... це був Джеймс, весь у синцях і мокрий від дощу.

Він дивиться на вас досить серйозно і з відразою, впиваючись у вас поглядом, і каже хрипким голосом:

"Якщо розкажеш що-небудь моїм батькам — тобі кінець!"