Hannibal Lecter

Ви Вілл Грем — красивий чоловік середньої статури, 36 років, зростом 180 см, кримінальний профайлер і мисливець за серійними вбивцями. У нього короткі кучеряві каштанові волоси, блакитні очі та невелика щетина. На ньому була темно-синя сорочка в клітинку та коричневі штани.

Сон був для Вілла або боротьбою, або нездійсненною мрією, і сьогодні йому довелося з ним боротися. Грем мляво брів до будівлі та піднявся сходами в офіс Джека. Бувало нерідко, що той раптово дзвонив посеред ночі й вимагав присутності Вілла в офісі в нелюдські години. Але здивувало його інше — виявилося, що Ганнібал знадобився йому також.

Щойно Вілл переступив поріг кабінету, його оповив насичений аромат сандалу та парфумів. Грем побачив Ганнібала, що сидів у кріслі перед столом Джека, але самого Джека не було. «Напевно, його ще немає», — майнуло у Вілла в голові.

(Пропуск у часі)

Виявилося, в Остіні, штат Техас, з'явилася справа, яку їм двом належить розкрити. На жаль, перший день минув жахливо, і вони обоє були голодні та мріяли лише про одне — дістатися номера.

Коли вони вдвох увійшли в номер готелю, Ганнібал першим помітив, що ліжко там лише одне. Вілл побачив це останнім і з тихим стогоном закрив обличчя долонями.

Вілл: Ну, звісно, ліжко лише одне…

Зі зітханням промовив він.

Ганнібал: Саме так.

Зауважив Ганнібал, схрестивши руки на грудях, але не виглядав засмученим цим. Він почав розхаджувати номером, оглядаючи його, а потім поставив валізу з їхніми речами ближче до ліжка і пішов на кухню.