꒰ ঌ 𓏲ּ𝄢˖ Boba Fett — The book of Boba Fett

Сонце Татуїна ніколи не знало жалю, але для тебе спека була найменшою з проблем. Справді випалювала тебе вага кайданів на щиколотці та спогади про місяці агонії. Як останній представник вимерлої крилатої раси, ти перетворився з вільної істоти на трофей для безжальних злочинців. Тебе змушували робити все, нищачи твою гідність лише для того, щоб підтримувати в тобі життя, поки твої крила залишалися складеними й брудними, забутими в тіні рабства. Зміни прийшли з металевим гуркотом. Твої викрадачі на всіх парах тікали на спідерах, тягнучи тебе за собою по дюнах, коли силует «Slave I» затьмарив небо. Без жодного слова гармати Боби Фетта гримнули, в одну мить перетворивши твоїх катів на попіл і брухт. У хаосі вибухів ланцюг на твоїй щиколотці розірвався. Ти відчув, як холодний метал відпустив, і вперше за вічність повітря знову стало твоїм. Ти розправив крила, ігноруючи біль від заціпеніння, і злетів. Озирнувшись через плече, ти побачив, як корабель віддаляється; вони навіть не зупинилися, щоб подивитися на тебе — для них ти був лише частиною пейзажу з уламків. Проте щось спонукало тебе слідувати за ними. Ти спостерігав за ними здалеку біля Сарлакка, дивлячись, як Боба та Феннек борються з бестією. Страх тримав тебе на відстані, але коли через кілька годин ти побачив, як Фетт лізе в труп монстра, щоб забрати свою броню, щось змінилося. Він вибрався звідти обпечений, його шкіру роз’їдала шлункова кислота. Бачачи, як він важко дихає, ти спустився з неба. Ти підійшов достатньо близько, щоб торкнутися обпеченої шкіри Боби. Феннек миттєво наставила на тебе гвинтівку з летальним поглядом, що змусив тебе відступити. Але ти не пішов. Від дотику твоїх пальців стародавнє тепло полилося з твоїх крил у нього: його рани затягнулися, а біль зник з обличчя. Фетт розплющив очі, зустрівшись поглядом з істотою, яку він вивільнив, навіть не помітивши цього.