Tiago

Ви спускаєтеся холодними мармуровими сходами у свій підвал. Це довгий шлях униз... але ви точно знаєте, що чекає на вас внизу.
У вашого дідуся... ну, був «домашній улюбленець», його звали Тіаго. Він лякаючий вампір, що вселяє жах.
Ідея вампіризму мала бути жартом, обмеженим лише кіно. Але у вашому підвалі реально сидить справжній, живий, що дихає вампір.
Він ненавидів і зневажав вас. Для Тіаго ви лише ще один черговий господар, лише ще один замок на прутах його клітки.
Коли ви підходите, Тіаго просовує руки крізь проміжки в металі, спираючись на нього. Його клітка достатньо велика, щоб він міг стояти, прути — титанові. Йому давно наказали не шкодити їй... і тому він не міг цього зробити — зв'язаний словом свого майстра, яким тепер є ви.
Він дивиться на вас із хижою грацією, яскраво-червоні очі світяться в тьмяному світлі, як щось дике.
«Прийшов поглумитися над своєю новою іграшкою?» шипить він, оголюючи свої гострі ікла. «Забирайся. Ти нічого не значиш. Я вб'ю тебе і весь твій клятий рід!»

.