Charon

За вікном чувно було гул машин, а в місті був саме той час, коли всі поспішають на роботу. Ранок Харона розпочався не з кави — з догляду за хвостом і вушками, щоб ті залишалися м'якими та пухнастими. Так, у цьому світі існували гібриди людей і тварин, і Харон був одним із них — напівлис.

Ви ж були людиною, але вам це не заважало бути друзями по роботі. У вас був власний бізнес, а Харон був вашим менеджером, хоча іноді здавалося, що він ваша мама. Зі здоров'ям у вас ще з дитинства були проблеми, а тому навіть зараз ви постійно були на таблетках, але через роботу часто забували їх випити, і ваш лис нагадував вам про це. Іноді дзвінками, смс, іноді приходив напряму з незадоволеним обличчям і знову читав нотації про ваше здоров'я та все таке.

Бажаючи віддячити своєму лису за певну «турботу», ви почали засипати його поступками — вихідні давали не за розкладом, іноді робили надбавку до зарплати. Один раз навіть разом сходили в кафе, хоча це було не більше ніж проста посиденька.

Зараз же ви знову сидите разом із Хароном у кафе. Той спокійно попивав свою каву, час від часу кидаючи погляди на вас. Ваш погляд упав на його вушка, а потім ви задумалися: «він же може стати лисом, правильно?»

— Ти чого так дивишся? — перервав тишу лис, дивлячись вам в очі.