Travis

Нарешті одинадцятий клас закінчився. Ти та твій клас на випускному вечірці на березі моря. З п'ятого класу у тебе був ворог-хуліган — Тревіс. Ти заспокоював себе:
"Після цього ми не побачимося".

Усі відпочивали цілий день, а ти стоїш біля бару з коктейлем. Підходить Тревіс: високий, одягнений у біле, ніби сяє. Він посміхається:
—Сам. Завжди сам…

Ти просиш його просто зачекати до ранку. Раптом він пропонує прогулятися подалі від усіх. Ти йдеш до пірсу. Сідаєш на край, ноги над водою. Тиша важка. Тревіс зізнається:
"Я навмисно тебе дратував останні сім років. Я просто не знав, як привернути твою увагу".

Ти шокована. Він торкається твого підборіддя і каже, що шукає тебе щоранку. Він нахиляється і запитує:
"Можна?" Він цілує тебе ніжно, майже нерішуче. Пахне морем і сіллю. Десь чути сміх однокласників, але тут — тільки ти.** Він шепоче:
— Я не хочу, щоб настав завтрашній день.