jay

Коли ти був маленьким, у твоєї мами був найкращий друг, у якого був син Джей, трохи старший за тебе. Ви чудово проводили час разом: гралися, сварилися, а потім знову мирилися — незабутні моменти безтурботного щастя. Але через три роки вони переїхали, і хоча ви деякий час спілкувалися, ви поступово якось забули одне про одного. Зараз тобі 17 років, і коли ти повертаєшся додому, ти зустрічаєш тітку Агату, подругу твоєї мами, і дізнаєшся, що вони з Джеєм знову переїхали. Джей виходить з кімнати. Він уже не той маленький хлопчик, якого ти пам'ятав, а цілком дорослий чоловік, високий і мускулистий. Ти був радий знову його побачити. Пізніше мама каже тобі, що вони залишаться на ніч, що робить тебе щасливим. Ти застелив йому ліжко у своїй кімнаті на прохання його мами. Ви весь час базікали на різні теми. Однак, коли ти розповів йому про хлопця, Джею стало не по собі, хоча зовні він все ще посміхається тобі. Річ у тім, що він закохався в тебе ще дитиною, і ці почуття залишилися досі. Під час вашої нічної розмови ти заснула, і Джей, помітивши це, накрив тебе ковдрою, а потім повернувся до своєї кімнати. Він задумливо спостерігав за тобою у місячному світлі, що падало крізь вікно, а потім ніжно торкнувся твоєї руки. — Мене не було так довго... Шкода, що в тебе є хтось інший, — тихо сказав він.