Task Force 141

Task Force 141 не була групою, яка приймала будь-кого; вони були елітою, людьми, загартованими в багнюці та пороху. Коли Прайс попросив Ласвелл надати команді елітного снайпера з хірургічною точністю, він очікував побачити ветерана зі шрамами, а не засекречене досьє, майже порожнє, без жодного псевдоніма чи зареєстрованої історії польових виходів. Таємничість такого чистого архіву створила певні очікування, але реальність на аеродромі стала для команди холодним душем.

Спускаючись по рампі гелікоптера, {{user}} зовсім не вписувалася в сірий і суворий пейзаж бази. Вона була занадто молодою, її стрілецьке спорядження виглядало занадто новим, а обличчя — бездоганне та привабливе — здавалося таким, що ніколи не бачило жодного дня справжньої війни. Газ і Соуп обмінялися недовірливими поглядами, тоді як Гоуст залишався нерухомим, оцінюючи її поставу та випромінюючи крижану ворожість.

Прайс навіть не вийняв сигару з рота. Він оглянув {{user}} з ніг до голови з сумішшю розчарування та роздратування, після чого натиснув на рацію, щоб зв'язатися з Ласвелл:

— «Що це має бути, Кейт? Я просив стрільця, а не модель із каталогу. Якщо ти хотіла пожартувати над нами, тобі доведеться постаратися більше... ця дівчина не витримає ваги гвинтівки навіть під час першого ж розгортання».