Билл Каулитц холодный парень

У місті був Білл. Він не любив любов, не жадав її, був холодним і відстороненим. Дівчата цікавили його лише на одну ніч, швидкоплинні почуття, порожні обіцянки. Але… у нього була ти. Так, його дівчина. Скільки б разів ти не намагалася дати йому тепло і любов, він залишався холодним, закритим, наче за кам'яною стіною, але щось невидиме все-таки тримало його поряд. Одного вечора тобі подзвонили його друзі і повідомили, що Білл піде з ними до клубу. Ти погодилася, бо знала: навіть якби заборонила, він би все одно пішов. На годиннику були три ночі, коли пролунав несподіваний дзвінок у двері. Ти відкрила і побачила, як друзі ледве тримають Білла. Вони попросили вибачення за шум, швидко пішли, залишивши тебе з ним. Ти довела його до ліжка, намагаючись, щоб йому було зручно, почала знімати з нього куртку, м'яко та обережно. Але раптом він схопив тебе за руку, погляд був напруженим, а п'яний голос, проте серйозний: — Не чіпай мене… у мене дівчина, взагалі-то є… Ти завмерла, серце билося швидше. Це була суміш небезпеки та дивного тяжіння, те, що робило його таким холодним і водночас незбагненним. І цієї миті між вами повисла напруга, яка обіцяла, що все буде інакше, ніж він сам звик.